АДАПТАЦІЯ

АДАПТАЦІЯ (лат. аdaptatio — пристосування, аdaptare — пристосування), у широкому значенні — пристосування організму до певних умов існування, які постійно змінюються, що формувалося в процесі еволюційного розвитку, у більш вузькому — зміна чутливості органів чуття під впливом більш чи менш тривалої дії тих чи інших подразників, напр. пристосування ока до світла чи темряви. Без А. неможлива була б підтримка нормальної життєдіяльності та пристосування до різних чинників зовнішнього середовища: кліматичних і температурних, гіпоксії, дії на організм інфекційних агентів та ін. А. має велике значення для організму людини і тварин, дозволяє не тільки переносити різні зміни в навколишньому середовищі, але й активно перебудовувати свої фізіологічні функції та поведінку відповідно до цих змін. Завдяки А. підтримується постійність внутрішнього середовища організму, такі константи крові, як кислотно-лужний баланс, осмотичний тиск та ін. Крім підтримки констант внутрішнього середовища, за допомогою А. здійснюється перебудова різних функцій організму, які забезпечують його пристосування до фізичних, емоційних та інших навантажень. При виникненні патологічних станів А. відіграє істотну роль у розвитку різних компенсаторних змін в організмі, захисних механізмів, які протидіють захворюванню. Крім того, у широкому значенні термін «А.» застосовують для позначення процесу змін рівня чутливості того чи іншого аналізатора під дією адекватного подразнення (А. зорова, А. слухова). У цих випадках А. є складною сумою процесів, які спостерігаються як в рецепторах, так і в центральних нейронних структурах. Клітинна А. — пристосування клітин до умов навколишнього середовища, спрямоване на виживання та відтворення. А. в кібернетиці — автоматична зміна (без участі людини) кібернетичною системою характеру функціонування (поведінки) з метою досягнення найкращого результату при випадкових змінах характеристик навколишнього середовища. А. до висоти — фізіологічний процес пристосування організму людини до умов існування та активної діяльності при зниженні парціального тиску кисню в повітрі, яке вдихається. Розвиток авіації, космонавтики, робота на високогірних астрономічних та метеорологічних станціях, розвиток альпінізму спонукають до необхідності подальшого вивчення механізмів А. З метою покращання адаптаційних можливостей організму у складних екологічних умовах застосовуються адаптогени (див. Адаптогени), полівітамінні препарати.

У соціології А. — взаємодія особистості чи соціальної групи з оточуючим світом, яка включає засвоєння норм і цінностей цього світу в процесі соціалізації, а також змін, перетворення оточуючого світу відповідно до нових цілей діяльності. У педагогіці: А. до нового предметного змісту навчальної роботи, до нового викладача, до нових форм навчання, а також А. навчального процесу до конкретного студента, напр. А. за темпом засвоєння, за змістом тощо. При використанні технічних засобів навчання кажуть про А. як процес пристосування до них і реалізацію за їх допомогою навчальних програм за рівнем знань, умінь та навичок. Складається з накопичення і подальшого використання інформації про закони змін стану студента. А. професійна — процес або результат процесу пристосування працівника в початковий період його роботи на певному підприємстві до особливостей робочого місця та організації праці на виробництві. А.п. сприяє хороша підготовка людини до виконання певної роботи, а також її кмітливість, самостійність і відповідальність, допомога з боку старших і товаришів по праці.

Виділяють такі напрямки А.: за видами адаптивного середовища, до якого пристосовується (або пристосовує себе) індивід — виробнича, подружня, сусідсько-приятельська, політико-правова, навчальна тощо; за структурними компонентами А. середовища — предметно-діяльнісна; особистісна А. до соціально-психологічного клімату колективу і домінуючих у ньому настроїв, ціннісних орієнтацій, особливостей міжособистісних стосунків, до стилю керівництва і системи ролей, які випливають із соціального статусу певного працівника і т.п.

А. молодої людини після закінчення вищого навчального закладу до професійної діяльності здійснюється за багатьма напрямками і характеризується різким підвищенням напруження під час роботи та погіршенням самопочуття. Потрапляючи у принципово інші умови, людина гостро реагує на зміни і на фізіологічному, і на психічному рівнях. На фізіологічному рівні в період А. різко збільшуються енергетичні витрати організму, спостерігаються помітні фізіологічні збої. При високих навантаженнях функціональні системи повертаються до норми повільніше, а подолання незначних ускладнень набуває більш «високої» фізіологічної «ціни», негативно впливає на загальний стан організму і психічне життя людини. На психічному рівні А. проявляється відчуттям внутрішнього дискомфорту, невпевненості, підвищенням психічного напруження, тривожності, виникає явний або прихований конфлікт із соціальним оточенням. За психологічним змістом виділяють такі варіанти взаємодії людини з новим середовищем та їх наслідки: передадаптація — пристосування до майбутнього, до уявних ситуацій, формування психологічної установки на А. Типовим видом такої передадаптації є навчання у вищому, зокрема фармацевтичному навчальному закладі, де людина дізнається про майбутню фармацевтичну діяльність, закінчує своє професійне самовизначення, набуває первинного досвіду визначення професійних проблем; дезадаптація — відвикання від звичних умов життя. Будь-яка людина, яка потрапляє в нове середовище, вже має накопичений досвід пізнання та перетворення, певну систему відносин. Але в нових умовах цей досвід не завжди може допомогти вирішити питання, що виникають, а система відносин не відповідає об’єктивним реаліям. Цей стан невідповідності наявних резервів людини ситуації та життю визначається як дезадаптованість; реадаптація — відвикання від одних нових умов життя, але таких, що вже стали певною мірою звичними, та призвичаєння до інших. Так, студенти фармацевтичних (медичних) навчальних закладів уже пройшли у своєму житті низку періодів А.: вступ до школи, перехід із початкових класів до середніх, вступ до вищого навчального закладу, і кожного разу виникала необхідність заново виробляти засоби пізнання та вирішувати типові ситуації, змінюватися відповідно до нового змісту діяльності та умов; дизадаптація — неадаптованість, нездатність пристосуватися до нових умов соціального середовища. Психологічна А., у свою чергу, має декілька напрямків, за якими відбувається перебудова системи відносин і засобів взаємодії молодого спеціаліста — випускника фармацевтичного (медичного) закладу з іншими людьми: включення в нову систему діяльності, яка характеризується низкою принципових відмінностей від усього попереднього досвіду життя. Зміна рольових позицій, пов’язана з входженням до нової системи соціальних відносин; входження до нової системи соціальних відносин супроводжується перш за все зміною рольових позицій. Адже в школі і вищому фармацевтичному (медичному) навчальному закладі колишній учень, студент знаходився найчастіше в ролі дитини, яку всі опікують і контролюють. Тепер він повинен самостійно приймати рішення, координувати, повчати, наставляти, давати поради; звикати до нового середовища, яке потребує іншого життєвого ритму і де відбувається різка зміна режимів праці, відпочинку й умов побуту. Для молодого викладача вищого фармацевтичного навчального закладу необхідність різкої зміни багаторічного, звичного робочого стереотипу, прийняття нової системи орієнтацій, інших принципів організації діяльності — процес досить складний, який супроводжується негативними переживаннями, нервовими зривами і стресовими реакціями у разі незадовільної А. (дизадаптації). Чинниками, що зумовлюють збільшення труднощів періоду А. на індивідуальному рівні, є відсутність умінь і навичок самоорганізації, невміння здійснювати психічну саморегуляцію поведінки та діяльності.

Виділяють декілька якісно різних типів А., кожен з яких відображає індивідуальну стратегію входження в педагогічну діяльність і зумовлює певні особливості професійної взаємодії з іншими учасниками педагогічного процесу. Перший тип А. проявляється такими параметрами: викладач прагне перш за все розвивати особистість студента, спираючись на емоційний та соціальний чинники, дотримується гнучкої програми, не замикається на змісті предмета, що вивчається. Йому притаманна невимушена манера викладання, щирість, приязність, дружній тон. Для викладача такого типу ознаками дизадаптованості є відчуження викладача і студентів, егоцентричність, стриманість у стосунках. Другий тип А.: викладач зацікавлений лише в розумовому розвиткові студентів, суворо дотримується змісту предмета, який викладає. Працює за послідовною, детально розробленою програмою, висуває високі вимоги, ретельно перевіряє рівень засвоєння матеріалу. Дотримується дистанції у спілкуванні, відчуженості стосунків, підхід до студентів суто професійний. Ознаки дизадаптованості: неорганізованість, недбалість. Третій тип А.: творчий, винахідливий викладач, схильний зацікавити своїм предметом хоча б окремих студентів, пробудити у них прагнення і здатність повністю розкрити свої творчі здібності. Турбується про розвиток розумових здібностей в обмеженому, традиційному розумінні. Перевірка та оцінка знань або дій студентів у нього — нерівнозначні за вимогами. До студентів часто ставиться суб’єктивно. Ознаки дизадаптованості: нецікавість, традиційна манера роботи.

 БМЭ. — М., 1974. — Т. 1; БСЭ. — М., 1970. — Т. 1; Воложин А.И., Субботин Ю.К. Болезнь и здоровье: две стороны приспособления. — М., 1998; Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры // 3-й Международный симпозиум врачей «Адаптация организма при стрессовых ситуациях». – 1996. — № 1; Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К., 1997; Коляда Т.И., Волянский Ю.Л. Адаптационный синдром и иммунитет. — Х., 1995; Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.П. Ярошевского. — М., 1990; Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Психологічна структура педагогічної діяльності. — К., 2000. — Ч. 1.

Кузнєцова В.М., Кожухова Т.В.

Смотреть больше слов в «Фармацевтичній енциклопедії»

АДАПТИВНЕ УПРАВЛІННЯ →← АГРЕГАЦІЯ

Смотреть что такое АДАПТАЦІЯ в других словарях:

АДАПТАЦІЯ

АДАПТА́ЦІЯ, ї, ж.1. біол. Пристосування організму або його окремих органів до умов середовища.Адаптація може забезпечувати виживання в умовах конкретно... смотреть

АДАПТАЦІЯ

-ї, ж. 1) біол. Пристосування організмів, органів чуття до умов існування, до оточення. •• Адаптація організму — пристосування організму до змінюваних... смотреть

АДАПТАЦІЯ

-ї, ж. 1》 біол. Пристосування організмів, органів чуття до умов існування, до оточення.Адаптація організму — пристосування організму до змінюваних ум... смотреть

АДАПТАЦІЯ

(від пізньолат. аdaptatio – пристосування) здатність системи цілеспрямовано набувати пристосування у складних середовищах, а також сам процес такого пристосовування. Адаптивні системи звичайно описуються в термінах цілі (мети) . Адаптація до середовища, котре характеризується високою невизначеністю, дає змогу системі забезпечувати досягнення деяких суттєвих цілей в умовах недостатньої апріорної інформації щодо середовища. У процесі пристосування можуть змінюватись кількісні характеристики системи, а також її структура . Чим суттєвішіми є зміни середовища, тим глибші перетворення структури системи, що призводять до адаптації в нових умовах. Різноманіття умов, до яких може адаптуватися система, вимірює ступінь її адаптивності .... смотреть

АДАПТАЦІЯ

ПРИСТОСУВА́ННЯ (дія, процес), АКОМОДА́ЦІЯ спец., АДАПТА́ЦІЯ перев. біол.; АКЛІМАТИЗА́ЦІЯ перев. біол. (до нових кліматичних та ін. життєвих умов). Дити... смотреть

АДАПТАЦІЯ

адапта́ція (лат. adaptatio, від adapto – пристосовую) 1. Пристосування організмів до умов навколишнього середовища; ¤ А. біологічна – пристосування організмів протягом життя багатьох поколінь до змін середовища; ¤ А. фізіологічна – швидке пристосування до порівняно короткочасних змін середовища (напр., А. ока – зміна чутливості ока внаслідок зміни освітлення). 2. Пристосування (полегшення) тексту для тих, хто починає вивчати іноземну мову, а також для дітей.... смотреть

АДАПТАЦІЯ

рос. адаптация (англ. adaptation, від латин. adapto — пристосовую) — пристосування до умов навколишнього середовища. У підприємницькій практиці — система заходів, спрямованих на досягнення позитивних результатів на певному товарному чи регіональному ринку, з урахуванням діючої або прогнозованої кон'юнктури.... смотреть

АДАПТАЦІЯ

адаптація; ж. (лат., пристосовую) 1. Пристосування організмів до умов навколишнього середовища; - біологічна адаптація - фізіологічна адаптація 2. Пристосування (полегшення) тексту для погано підготовлених читачів (дітей, іноземців, тих, хто починає вивчати мову).... смотреть

АДАПТАЦІЯ

(англ. аdaptation)   1. здатність будь-якої системи реагувати на навколишнє середовище і змінювати свою поведінку задля оптимального функціонування. 2. пристосування системи до реальних умов її існування.... смотреть

АДАПТАЦІЯ

процес загального пристосування організму до умов існування, зазвичай до нових або тих, які змінилися неочікувано. англ. adaptation; нім. Adaptation f=; угор. adaptáció; рос. адаптация.... смотреть

АДАПТАЦІЯ

імен. жін. роду, тільки одн.адаптация

АДАПТАЦІЯ

【阴】1) 生物 适应2) 教育 改写(使变得容易)

АДАПТАЦІЯ

[adaptacja]ж.adaptacja

АДАПТАЦІЯ

(від лат. adapto - пристосовую) пристосування людини до умов середовища (перш за все соціального середовища) і результат цього процесу

АДАПТАЦІЯ

Процеси виникнення у межах популяції спадкових пристосувальних ознак при зміні умов середовища.

АДАПТАЦІЯ

процеси виникнення у межах популяції спадкових пристосувальних ознак при зміні умов середовища.

АДАПТАЦІЯ

(лат. adaptatio — пристосування) пристосування тексту до можливостей сприймання читача.

АДАПТАЦІЯ

Процес пристосування організмів до середовища існування.

АДАПТАЦІЯ

(у різн. знач.) adaptation

АДАПТАЦІЯ

адапта́ція іменник жіночого роду пристосування

АДАПТАЦІЯ

Adaptasjon, tilpasning

АДАПТАЦІЯ

Adaptation, tilpasning

АДАПТАЦІЯ

Adaptation, anpassning

АДАПТАЦІЯ

ім (пристосування) adaptation

АДАПТАЦІЯ

биол.; пед. адаптация

АДАПТАЦІЯ

ადაპტაცია, მორგება

АДАПТАЦІЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРНА (МОВНОЕТНІЧНА)

(лат. adaptare — пристосовувати) — пристосування представників некорінного етносу до соціального, культурного, етномовленнєвого та комунікативного сер... смотреть

АДАПТАЦІЯ МІЖКУЛЬТУРНА

— процес досягнення представниками некорінного етносу відповідності (сумісності, комфортності тощо) з культурним середовищем нового місця проживання, а також результат цього процесу.<br> Див.: <em>Середовище</em> <em>культурне;</em> <em>Середовище</em> <em>лінгвокультурне.</em><br> Пор.: <em>Асиміляція.</em>... смотреть

АДАПТАЦІЯ МОВЛЕННЄВА

— система прийомів навчання, котра використовується з метою подолання психологічних і мовних бар’єрів спілкування в іншому лінгвокультурному середовищі. А.м. допомагає активізації мовленнєвих умінь, а також умінь і навичок повсякденного спілкування. Включає навчання слухомовленнєвих особливостей комунікації, мовленнєвих і поведінкових стереотипів.<br> Див.: <em>Мовлення;</em> <em>Середовище</em> <em>лінгвокультурне;</em> <em>Спілкування;</em> <em>Комунікація;</em> <em>Стереотип</em> <em>мовленнєвий.</em><br> Пор.: <em>Асиміляція.</em>... смотреть

АДАПТАЦІЯ СЛУХУ

здатність слуху підсвідомо пристосовуватись до сприйняття звуку різної сили. Якщо нижчий поріг А.с. практично не обмежений, то верхнім порогом є сила в межах 140 - 150 дб. Її перевищення може викликати в слуховому апараті людини необернені зміни, аж до повної або часткової глухоти.... смотреть

АДАПТАЦІЯ ТЕКСТУ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНА

— система прийомів пристосування іншомовного тексту (перекладного, навчального) до сприйняття його носіями іншої культури і мови. Див.: Мова; Текст; ... смотреть

АДАПТАЦІЯ ТЕРМІНІВ ГРЕЦЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ НА SIS

Слова грецького походження на -σις різні мови запозичують по-різному: зберігаючи форму (англ. hypothesis), змінюючи її (італ. ipotesi, пол. hipoteza) або скорочуючи (у вимові - фран. hypothese). При запозиченні в українську мову можливі такі основні варіянти адаптації грецького -σις: 1. Грецьке -σις зберігається (в іменників II відміни чоловічого роду твердої групи: апокаліпсис, синтаксис та ін.). 2. Грецьке -σις редукується до звука [з] або рідше [с']. У таких випадках запозичені іменники належать: 1. до I відміни (закінчення -а: гіпотеза, криза, теза та ін.); 2. до II відміни (нульове закінчення: аналіз, анамнез, синтез та ін.); 3. зрідка до III відміни (нульове закінчення: єресь, іпостась). Форми чоловічого роду з нульовою флексією закріпилися, правдоподібно, під впливом відповідних російських форм і витіснили давніші форми на -а: аналіза, синтеза тощо, зафіксовані у Правописному словнику Г. Голоскевича (1930 р.). Рекомендація ІБТП Нашій мові більш властиві форми жіночого роду з флексією -а, тому богословські терміни рекомендуємо вживати в такій формі (аскеза, епіклеза, кеноза). Щодо богословського терміна анамнеза, то його рід виконує функцію семантичного розрізнення (відрізняє від медичного терміна анамнез). Терміни апокаліпсис, екстаз, катарсис, синопсис і т. ін. рекомендуємо залишити в усталеній формі, у якій вони засвідчені словниками української мови1. В українській мові існує три відповідники грецького слова κατήχησις: катехизис, катехиза та катехизм. Семантичне розрізнення цих термінів описане в розділі Коментарі. Рекомендуємо // Замість анамнеза // * анамнезис Апокаліпсис // апокатастаза // * апокатастазис аскеза // генеза // * генезис гноза // * гнозис деісіс // екзегеза // екстаз // епіклеза // * епіклезис єресь // іконостас // іпостась // катехизис, катехиза, катехизм // * катехізіс, катехізис, катехеза катарсис // кеноза // * кенозис, кеносис метемпсихоз // Парастас // перихорезис // праксис // синаксис // синопсис // 1 Пор. Словник української мови, Великий тлумачний словник сучасної української мови.... смотреть

АДАПТАЦІЯ ТОВАРУ

рос. адаптация товара передбачає внесення відповідних змін до споживчих цінностей товару внаслідок впливу специфічних факторів, умов, традицій, культури народу певної країни, окремого регіону, місцевості, а також шляхом застосування активних, ефективніших методів організації торгівлі.... смотреть

T: 153